-
1 employment record
-
2 заставка
ж(у книжці, журналі) headpiece, illuminationзаставка телемережі — station break, station identification
-
3 місце
смісце збору (зустрічі, побачення) — meeting point, meeting place
місце коло каміна — chimney-corner, inglenook
місце події — scene, locale
місце постійного перебування — permanent residence, permanent address
місце поховання (радіоактивних відходів) — disposal site, storage site, dumping ground, dumping site
місце призначення — destination, destinaton point, the place of destination
місце причалу мор. — berth
класти не на місце — to mislay, to misplace
ставити (класти) на місце — to (re)place, to put smth. in its proper place, to put back ( in place)
посідати перше місце — to take/win first place, to come first, to head the list, to rate/rank first
болотисте місце — sough, амер. slash
прислівник місця грам. — adverb of place
поступитися місцем — to make room ( for), to give place (to)
зрушити з місця — to get smb./smth. moving forward
стрибок з місця спорт. — standing broad jump
місцями — here and there, in certain places, locally
2) ( посада) post, place, job, situationшукати місце — to seek a situation; to look for a job
спальне місце — berth, bunk
місце для багажу зал. — storage space
4) ( у книжці) passage5) ( багажу) package; piece ( of luggage)6)вузьке місце — tight place, bottleneck
загальне місце — commonplace, platitude
злачне місце — den of iniquity, bawdy place, seedy hangout
дитяче місце — placenta, afterbirth
слабке місце — weak point ( spot)
болюче місце — tender spot, sensitive point
пусте місце — empty place, blank; ( про людину) a nobody, a nonentity
не знаходити собі місця — to worry, to fret ( oneself), to suffer, to be on the rack
на рівному місці — suddenly, all of a suden, out of the blue
бути спійманим на місці злочину — to be taken in the act of crime, to be taken red-handed
на місцях — in the provinces, at the local level, locally
ставити когось на (своє) місце — to keep one in his place, to put smb. in his place
ставати на свої місця — to fall into place, to sort itself out
ставити на свої місця — to sort things out, to clear things up
топтатися на місці — to mark time; to make no headway
ні з місця! (наказ) — don't move!, stay put!, freeze!
-
4 покажчик
ч1) (у книжці; цін) index (pl -es, indices)предметний покажчик — subject-heading, subject index
2) ( довідник) guide, listзалізничний покажчик — railway guide; railway A.B.C.
покажчик швидкості ав. — air speed meter ( indicator)
4) ( дорожній) road sign5) ( ознака) sign, indication -
5 chalk
1. n1) крейда2) жив. пастель3) кредит; борг4) рахунок (у грі)5) розм. шрам; подряпина◊ as like as chalk and cheese — нічого спільного; схожі, як сова на яструба
◊ by a long chalk, by long chalks — значно, набагато
◊ to walk (to stump) one's chalk — розм. дременути, накивати п'ятами
2. v1) писати (креслити) крейдою2) удобрювати вапном3) забруднювати крейдою4) робити білим (блідим); убіляти□ chalk down — записати крейдою
□ chalk out — а) робити ескіз; накреслювати план; б) записувати борг
□ chalk up — а) вести рахунок (у грі); б) занотовувати
* * *I n1) гeoл. крейда; ( the Chalk) крейда ( крейдові відкладення на півдні Англії)2) шматок крейди; крейда ( для запису); жив. кольорова крейда; пастель3) гeoл. (Chalk) крейдяний період (тж. Chalk period)4) кредит; борг; запис у забірній книжці7) cл. шрам, подряпина8) aмep.; cл. кінь-фаворит ( на перегонах)II v1) писати, креслити крейдою; робити позначки крейдою4) робити білим або блідим -
6 infra
adv лат.внизу, нижчеvide infra, see infra — дивись далі (нижче) (посилання у книжці)
* * *adv; лат. -
7 inset
In1) вкладка, вклейка (у книжці тощо); рекламний листок2) вставка (в сукні тощо)3) притік, припливIIv (past і p.p. inset)уставляти; укладати* * *I ['inset] n3) приплив4) мiн. фенокристал5) = insertionII [in'set] v( inset) вставляти; вкладати -
8 marker
n1) маркер2) клеймувальник3) розмітник4) позначка, мітка, віха5) сигнальний прапорець6) закладка (у книжці)1) тех. відмітник (прилад)8) амер. меморіальна дошка9) лінгв. показникmarker beacon — військ. маркерний радіомаяк
* * *n3) таврувальник; таврувальниця; розмітник; розмітниця; cл. особа, яка відмічає присутніх ( учні)4) мітка; віха; покажчик; орієнтовний знак; сигнальний знак6) тex. відмітник ( прила)7) = marker beacon8) pl; cпeц. розмічувальні кнопки9) aмep. меморіальна дошка10) гipн. маркуючий горизонт11) лiнгв. показникzero marker — нульовий показник; ознака, індикатор; структура
12) = genetic marker -
9 tassel
1. n1) китичка (прикраса)2) бот. кетяжок; султан3) закладка (у книжці)4) архт. кручений орнамент2. v1) прикрашати китичкою2) відривати султан (у рослини)* * *I v2) видаляти султан ( у рослини)3) бoт. викидати грону або китицю ( при цвітінні)II n2) закладка ( у вигляді стрічечки)3) бoт. китиця, султанIII = torsel -
10 book-mark
nзакладка (в книжці) -
11 book-marker
nзакладка (в книжці) -
12 chalk
I n1) гeoл. крейда; ( the Chalk) крейда ( крейдові відкладення на півдні Англії)2) шматок крейди; крейда ( для запису); жив. кольорова крейда; пастель3) гeoл. (Chalk) крейдяний період (тж. Chalk period)4) кредит; борг; запис у забірній книжці7) cл. шрам, подряпина8) aмep.; cл. кінь-фаворит ( на перегонах)II v1) писати, креслити крейдою; робити позначки крейдою4) робити білим або блідим -
13 выуживать
выудить виловлювати, виловити (вудкою), ловити, вловити (вудкою, на гачок), сов. піймати (упіймати) вудкою (на вудку, на гачок). [В цілій книжці він виловив тільки десять друкарських помилок].* * *несов.; сов. - в`ыудитьвиву́джувати и ву́дити, ви́вудити -
14 же
и ж1) же, (после гласной) ж; (со своей стороны) знов, пак. [Він-же. Я-ж. За моє жито мене-ж і бито. Люди не знатимуть, яка я, а я знов (= я же) їх не знатиму (М. Вовч.). Це так кажу я та й дивлюся на нього; він, знов - мовчить. Їздилося пак тим шляхом - з Гадяча до Київа - через Піски, Чорнухи, Березань і инші села];2) бо, но. [Та йди-бо швидче сюди. Гляди-но! Де ти був до цього часу? Сядь-но, розкажи-но! (Рудан.)]. Ну же, да ну же - нубо, та нубо, (мн.) нум-же. Полно же, перестань - годі-бо (нубо годі), перестань. Когда же, где же, куда же, как же, кто же, что же и т. п. - коли-ж, де-ж, куди-ж, як-же, хто-ж, що-ж. Если же - коли-ж, як-же, а як-що, як-же що. Если же наши надежды не оправдаются, то… - коли-ж (як-же, а як-що) наші надії не справдяться, то… Так же, точно так же - так-же, так само. Срв. Также. Тот же, один и тот же - той-же, той(-же) самий. В той же книге, но в другой статье… - в тій самій книжці, але в иншій статті… Или же - або-ж, а чи. [Де поділось?! Ізгоріло? А чи затопило синє море? (Шевч.)]. Всё же - проте, все(-ж) таки.* * *I союза, же, ( после гласного) жII част.же, ( после гласного) ж; ( при указаний тождества) са́мий; (с повелительным накл. в значении "ка") -но, -бо, боIII этногр.; тж. жесже, жес нескл., м., ж. -
15 закрываться
закрыться1) (закрывать себя чем) закриватися, закритися, затулятися (затулюватися), затулитися, (ставя что перед собой) заставлятися, заставитися; (платком и т. п.) запинатися, запнутися и зап'ястися; (об отверстии) затулятися (затулюватися), затулитися, затикатися, заткнутися, (о мн.) позакриватися, позатулятися, позатикатися и т. д. [Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем (Чуб. V). Дівчина, затулившись руками, ридає (М. Вовч.). Попросила в мене мій вуаль, зап'ялася ним… (Л. Укр.)];2) (затворяться) зачинятися, зачинитися, затулятися и затулюватися, затулитися, (о мн.) позачинятися, позатулятися; (о глазах) заплющуватися, заплющитися, сплющуватися, сплющитися; (смежаться) склепатися, склепитися; (об устах) (сов.) заціпитися, скл[р]епитися. [На мить одчинився тайник, щось пропустив і зачинився знову (Коцюб.). Сплющуються очі мені (Тесл.)]. Парадные (двери) -ваются в двенадцать часов ночи - парадні двері зачиняють о дванацятій годині ночи. Крышка плохо -ется - кришка, (у сундука) віко нещільно пристає. Глаза -лись (смежились) навеки - склепилися навіки очі;3) (о книге, зонтике) згортатися, згорнутися;4) (наглухо закрываться в помещении) закутуватися, закутатися, затушковуватися, затушкуватися де, в чому. [Та ну-бо, відчиніть! Чого закуталися в білий день? (М. Левиц.)]; (о ране: затянуться) (безлично) затягати, затягнути, (о мн.) позатягати. [За тиждень чи за півтора рани в хворого позатягало (Грінч.)];5) (кончаться, прекращаться) зачинятися, зачинитися, припинятися, припинитися, закриватися, закритися, (об учреждении) припиняти, припинити свою діяльність. [Курси тії зачиняються в-осени (Крим.). Журнал припинився на першій книжці]. Магазины -ваются в пять часов - крамниці зачиняють о п'ятій годині. Частные лавки -лись - приватні крамниці позачинялись. Заседание -лось поздно - засідання (с)кінчилось пізно.* * *несов.; сов. - закр`ыться1) закрива́тися, закри́тися, -кри́юся, -кри́єшся и мног. позакрива́тися; (об отверстии; заслоняться) затуля́тися и зату́люватися, затули́тися, -ту́литься и мног. позатуля́тися, заслоня́тися, заслони́тися, -слоню́ся, -сло́нишся; (о двери, окне, воротах; в помещении) зачиня́тися, зачини́тися, -чиню́ся, -чи́нишся и мног. позачиня́тися; (застилаться, завешиваться) запина́тися, запну́тися и зап'ясти́ся, -пне́ться и мног. позапина́тися; (о книге, тетради) згорта́тися, згорну́тися, -неться2) ( о глазах - смыкаться) заплю́щуватися, -щується, заплю́щитися и мног. позаплю́щуватися, сплю́щуватися, сплю́щитися, закрива́тися, закри́тися и мног. позакрива́тися3) ( о ране - заживать) закрива́тися, закри́тися, затяга́тися и затя́гуватися, затягти́ся, -тя́гнеться и затягну́тися -
16 заметка
замітка, (мелкая) нотатка, (пометка) зазначка. [В книжці є «Передмова» й невеличка замітка: «Співці дум» (Р. Край). Робив собі потрібні виписки й зазначки (Крим.)]. -ка в газете - замітка в газеті (в часопису).* * *1) (знак на чём-л., метка) зазна́чка, по́значка, карб, -у2) ( краткая запись) нота́ткабрать, взять на \заметка ку — заното́вувати, занотува́ти ( записывать)
3) ( небольшая статья) до́пис, -у -
17 замётка
замітка, (мелкая) нотатка, (пометка) зазначка. [В книжці є «Передмова» й невеличка замітка: «Співці дум» (Р. Край). Робив собі потрібні виписки й зазначки (Крим.)]. -ка в газете - замітка в газеті (в часопису).* * *заме́тування; обкида́ння -
18 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
19 напечатать
надрукувати, видрукувати, (о мног.) понадруковувати, повидруковувати, (устар.) напечатати, випечатати що. [От-от указ надрукують (Шевч.). Ще досі не видрукували?! (Київ). Так у книжці випечатано (Звин.)]. -тать в газете - на[ви]друкувати в часописі. Он уже -тал своё произведение - він уже надрукував свій твір (своє писання). Напечатанный - надрукований, видрукуваний, пона[пови]друковуваний. [Пісня стояла в голові як видрукувана (Васильч.)]. -ться -1) надрукуватися, видрукуватися, пона[пови]друковуватися; бути надрукованим, видрукуваним, пона[пови]друковуваним. Книга эта -на в количестве тысяча экземпляров - цю книжку (книгу) надруковано (видрукувано) в числі тисяча примірників, тираж цієї книжки (книги) тисяча примірників. Его труд ещё не -тан - його працю ще не (на)друковано, його праця ще не надрукована. Об этом -но во всех газетах - про це надруковано (понадруковувано) в усіх часописах;2) (вдоволь) - а) напечататися; б) надрукуватися. Срв. Печатать.* * *надрукува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( отпечатать) ви́друкувати, -кую, -куєш -
20 невнимательность
неуважність и (реже, преим. как постоянное свойство) неуважливість (-ости), неувага (до кого, до чого). [Через коректорову неуважність у книжці багато помилок (Київ). Неуважність до свого народу (Рада). Не вважав на увагу чи на неувагу своїх слухачів (Н.-Лев.). Через неувагу надибав на глибінь і шубовснув у ню (Франко)].* * *неува́жність, -ності; неува́жливість, -вості
- 1
- 2
См. также в других словарях:
сторінка — и, ж. 1) Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці і т. ін. || Аркуш у зошиті, книжці і т. ін. || перев. мн. Частина якого небудь тексту. || перев. мн. Чиї небудь твори. Титульна сторінка. 2) перен. Про період, етап в історії, розвитку чого небудь … Український тлумачний словник
Преступление в Сахрыни — – гибель гражданского населения этнических украинцев и русинов в селе Сахрынь (польск. Sahryń) (Хрубешувский повят, Польша), в результате действий подразделений батальона Армии крайовой под командованием поручика Зенона Яхымека ( Виктор ) и I –го … Википедия
Резня в Сахрыни — Резня в Сахрыни 10 марта 1944 года в селе Сахрынь (польск. Sahryń) (Хрубешувский повят, Польша), спланирована и проведена акция по уничтожению местного населения боевиками польской Армии Крайовой и Батальонов Хлопских, под командованием… … Википедия
Страховая марка — … Википедия
вищеназваний — а, е. Якого називали, згадували вище, раніше, перед цим у книжці, статті, промові тощо … Український тлумачний словник
вклад — у, ч. 1) Грошова сума, внесена на збереження до ощадної каси або державного банку. || Переведення грошей у менш ліквідну форму для отримання прибутку. •• Безстроко/вий вклад вклад, збереження якого не обмежене заздалегідь встановленим терміном.… … Український тлумачний словник
залік — у, ч. 1) Перевірка знань студентів та учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах. || Перевірка досягнень в оволодінні яким небудь видом спорту. || розм. Запис у відомості чи заліковій книжці про зарахування… … Український тлумачний словник
ілюстрація — ї, ж. 1) Те саме, що ілюстрування. 2) Зображення в книжці або журналі, що пояснює, відтворює зміст тексту; малюнок. 3) перен. Приклад, який наочно пояснює, розкриває, потверджує що небудь. 4) Музичне зображення якої небудь теми, ідеї тощо;… … Український тлумачний словник
книжковий — а, е. 1) Прикм. до книжка 1). || Стос. до книжки. || Признач. для зберігання книжок. || Признач. для торгівлі книжками. || Який виготовляє, випускає книжки. || Власт. книжці, книжкам. •• Книжко/ва пала/та центральна бібліографічна установа в… … Український тлумачний словник
корінець — нця/, ч. 1) Зменш. до корінь 1), 2). || тільки мн. Коріння деяких рослин, що їх використовують як ліки. || Ніжка гриба. 2) Місце, де зшиті аркуші книжки, зошита, папки, або частина палітурки, що закриває це місце. 3) Частина аркуша, що… … Український тлумачний словник
малюнок — ч. 1) род. нка. Зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо. || Твір малярства; картина (у 1 знач.). || Ілюстрація в книжці. || Сполучення ліній, кольорів, тіней і т. ін. на тканині, папері тощо; взір (у 2 знач.);… … Український тлумачний словник